1. Дидактична гра "Чарівне віконечко" (осінь)
2. БЖД
Правила безпеки життєдіяльності дитини
"Правила безпеки знай і в біду не потрапляй"
Дорогі дітки! Шановні батьки! Я рада вітати вас у своєму блозі та запрошую до занять!
1. Дидактична гра "Чарівне віконечко" (осінь)
2. БЖД
Правила безпеки життєдіяльності дитини
"Правила безпеки знай і в біду не потрапляй"
1. Розвиток мовлення "Як говорять тварини"
2. Взаємодія з батьками
консультація "Як допомогти дитині під час збройної агресії"
1. Дидактична гра "Один -багато"
2. СХД "Гриби у траві"
3. Рекомендації для батьків "Як привчити дитину до самостійності"
1. Потішки для малят
2. Поради для батьків
Прийом їжі й поведінка за столом
Прийом їжі – це особлива зона етикету. З одного боку, хороші манери за столом надзвичайно важливі, з іншого – особливості етикету в цій сфері можуть змінюватись у залежності від культури та товариства. У міру дорослішання діти досить часто їдять разом з іншими людьми. Вони відвідують дні народження, проводять час із родичами, беруть участь у святкових обідах і ходять у гості до друзів. До того ж прийом їжі – це така сфера етикету, навчання якої можна починати з моменту народження дитини.
Коли дитина з нетерпінням накидається на груди матері при годуванні або вихоплює пляшку з дитячим харчуванням, у батьків з'являється чудова можливість почати навчання малюка правил доброго тону. Тримайте дитину та м'яко поясніть, що їй слід проявляти терпіння, а потім почніть спочатку. Маленькі діти ще не розуміють слів, але, урешті-решт, вони навчаться того, що коли будуть вихоплювати пляшечку перш ніж їм її запропонують або будуть засовувати руку під сорочку матері в прагненні отримати годування, то не отримають те, чого хочуть.
Малюків ясельного віку треба навчити не кидати їжу, користуватися столовими приборами й не запихати в рот великі шматки їжі. Дітям дошкільного віку можна розповідати про те, як правильно накривати стіл, приймати їжу з належними манерами та правильно накладати собі страви, використовуючи різні кухонні предмети.
1. Гра з розвитку мовлення "Хто як говорить".
2. Розвага
Перегляд мультфільму "Дощик йди від нас"
3. Взаємодія з батьками.
Рекомендації в адаптаційний період батькам
дітей раннього віку.
Щоб легше проходило звикання до дитячого саду, ми пропонуємо вам, батькам наступні поради.
1. За місяць до вступу дитини в дитячий садок дотримуйтесь вдома режимних моментів дитячого садка:
a) сніданок о 8.30; обід о 12.00; сон з 13.00 до 15.00;
б) заздалегідь ознайомтеся з меню дитячого саду і по можливості готуйте вдома деякі страви, включаючи в обід повний набір страв (перше, друге, третє);
в) по можливості відучіть дитину від шкідливих звичок: пустушки, пляшки, виключить памперси;
г) приучіть дитину до самостійності: щоб дитина їла по можливості сама, частково одягалася – натягувала труси, колготи, шкарпетки, взуття, користувалася горщиком;
2. Підберіть дитині зручний одяг і взуття, щоб вони відповідали потрібному розміру. Бажано одягати дитині шкарпетки і колготи бавовняні, тому що якщо у дитини запітніли ніжки, їх легше зняти і одягнути.
3. Збираючи дитину в дитячий садок, не квапте її, при цьому самі не дратуйтеся.
4. Приходьте в дитячий сад завчасно, щоб дитина встигла пограти в іграшки до сніданку до 8.15 год
5. Дитина повинна поступово звикати до режиму в дитячому саду: на початку на 1-2 години, потім, збільшуючи час перебування в дитячому саду до обіду, потім залишатися на цілий день.
6. Привчайтеся з першого дня відвідування дитиною дитячого садка, дотримуватися порядку в дитячій шафці. Всі речі повинні висіти на пришитих петельках, зайвих речей не повинно бути. Всі речі заздалегідь повинні бути позначені, щоб без зусиль дитина і вихователь могли знайти речі вашої дитини.
7. Якщо до відвідування дитячого саду ви не відучили дитину від шкідливих звичок, то під час адаптації не можна відразу забирати в дитини пустушки, пляшки і так далі.
8. Необхідно вихователю розповісти про індивідуальні особливості своєї дитини, щоб вихователю було легше знайти підхід до неї.
9. Можете своїй дитині давати її іграшки, так як в дитячому саду вони будуть частинкою вашого будинку.
10. Прийшовши з дитиною в дитячий садок, після того як роздягли її, розставання повинно бути швидким і легким.
11. Тривожний, збуджений стан матері несприятливо впливає на вашу дитину під час звикання, тому що коли у вас підвищується занепокоєння за дитину,вона відповідає також порушенням, протестом і сльозами.
12. Цікавтеся у дитини, як у неї пройшов день, чим вона займалася, в які грала ігри. Дитина із задоволенням з вами поділитися, і знатиме, що її відвідування дитячого садка вам не байдуже.
13. Розкажіть дитині про можливі труднощі в дитячому садку, підбадьорюйте її. Поговоріть про те, що вона може звернутися за допомогою до вихователя, якщо у неї щось не вийде. І що обов’язково їй буде надана допомога.
14. Дитина повинна чути правильне звернення батьків до вихователя (по імені та по батькові) і вчитися цьому самій.
15. Обов’язково дивіться малюнки та вироби з пластиліну своєї дитини. Хваліть свою дитину, так як похвала для неї важлива оцінка її діяльності.
16. Даремно не лайте дитину і не лякайте її дитячим садком, щоб у дитини не склалося негативне ставлення до нього.
17. Прислухайтеся до порад вихователів, так як вони з вашою дитиною знаходяться більший час і допоможуть вам доброю порадою.
Шановні батьки, якщо ви будете дотримуватися наших рекомендацій, то ваша дитина швидко і добре адаптується в дитячому садку, і ви отримаєте від цього велике задоволення, і будете працювати спокійно і плідно.
1. Дидактична гра "Будиночок"
2. Інформація для батьків
Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу? Дізнайтеся з пам’ятки, що означає цей термін, хто може спровокувати булінг та як змінюється поведінка дитини.
ЯКІ ВИДИ:
Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.
Булінг може проявлятися як тиск:
Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.
ХТО ПРОВОКУЄ:
Булінг серед дітей старшого дошкільного віку можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:
педагог або помічник вихователя:
батьки або члени сім’ї:
ЯК МІНЯЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ДИТИНИ:
Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:
вдома:
в дитячому садку:
Журнал «Вихователь-методист дошкільного закладу»
1. Дидактична гра " Один- багато"
2. СХД
1. Музично-дидактична гра "Що роблять зайчики"
2. Формування к/г навичок.
Разом з батьками виховуємо у дітей культурно-гігієнічні навички Перелік культурно-гігієнічних навичок, якими мають володіти діти 3-го року життя: 1. Засукувати рукави перед умиванням (за допомогою вихователя). 2. Самостійно мити руки колоподібними рухами. 3. Вмиватися, правильно користуючись милом. 4. Мити руки та обличчя, не розбризкуючи воду. 5. Насухо витирати обличчя та руки індивіду-альним рушником. 6. Брати свій рушник і вішати його на місце. 7. У разі потреби користуватися носовичком. 8. Своєчасно і правильно користуватися туалетом. 9. Знати своє місце за столом. 10. Їсти без примусу самостійно та акуратно, не поспішаючи, добре пережовувати їжу із закритим ротом. 11. Користуватися серветкою. 12. Тримати ложку у правій руці. 13. Виходити із-за столу тільки поївши, тихо підсувати стілець, дякувати за їжу. 14. Самостійно одягатися і роздягатися у певній послідовності. 15. Складати свої речі на місце, дотримуватися акуратності в одязі та завжди бути охайним.
- Копіювання дозволяється з цитуванням джерела (Квасилівський ЗДО): http://leleka.rv.ua/index.php?m=content&d=view&cid=434
3. Поради батькам.
Які книги слід читати дітям раннього віку.
1. БЖД "Небезпечні речі для малечі" ( відео)
2. Інформація для батьків
"Обережно небезпечні предмети"
1. Міні заняття
Вірш-потішка "Білчині горішки"
2. Трудове доручення.
Запропонувати батькам разом з дітками назбирати
горішків для білочки.
3. Консультація для батьків.
Батьківські техніки заспокоєння для дітей
Дитина реагує на емоційний стан мами, за принципом акумулятора. Спокійна мама впродовж дня – дитина спить спокійно вночі.
– Ваша будь-яка реакція нормальна в цих ненормальних умовах.
– Дихайте! За будь якою методикою.
– Згадайте, чим ви займалися раніше, що у вас виходить найкраще. Якщо ви ніколи не робили бутерброди – то не намагайтеся зараз стати першокласним колбасонарізувачем. Гарно шили? – шийте, гарно малювали – замалюйте все для історії. Були бухгалтером – займіться організацією запасів продуктів харчування та ліків. Не можете думати, емоції переповнюють? – мийте підлогу. Як не допомогло – помийте ще раз.
– Більше тактильності з дитиною. Обіймайте впродовж дня, можете полоскотати, посміятися. Разом пострибайте, зробіть одне одному масаж.
– Займіться «пошуком скарбів» разом з дитиною. Навіть якщо ви весь час в бомбосховищі – займіться дослідженням місцевості. Розгляньте підлогу, стіни, знайдіть різні образи в тріщинках чи нерівностях поверхні. Уявіть, що ви досліджуєте невідому планету і треба для нових жителів скласти план території (наприклад для комах, що прокинуться влітку чи створіть самі цих мешканців з будь-яких маленьких предметів – іграшок, монет, камінчиків, шматочків паперу). Назвіть цю нову планету (наприклад, планета Тиші, Нових вражень – і ви вже будете спускатися не в бомбосховище, а на вашу планету).
– Нехай дитина побуде репортером. Можна сказати: «Я знаю одного сміливого репортера, який також розказує нам всім що відбувається. Ти можеш взяти інтерв’ю у людей, що поруч, розказати що ти бачиш».
– Не забувайте хвалити дитину. Хай вона щось зробить вперше! – Свій перший бутерброд, складений рюкзак чи розмову з іншим дорослим про допомогу.
– Спробуйте інтелектуазувати інформацію. В нашу лексику ввійшли нові слова – Євросоюз, громадська оборона, гуманітарна допомога – запропонуйте дитині знайти в інтернеті значення цих термінів.
– Не забороняйте дитині відчувати! Гнів, страх, тривога, безпорадність – це нормальні відчуття. Обніміть її, спитайте – «Ти зараз боїшся? Я також. Давай подумаєм, а що б нам допомогло зараз бути сміливими?»
– Малюйте. Олівцями, фломастерами, фарбами. Будь-чим на будь-чому. Малюйте мрію, весну, перемогу. Малюйте побажання нашим воїнам, викладайте ці малюнки на власних сторінках в соціальних мережах!
– Не соромтеся емоцій дитини. Не соромтеся самі проявляти емоції. Чесні емоції значно краще, ніж приховані. В такому разі дитина не почне фантазувати про власні страхи.
При прояві страху дитини, плачу вночі
– Покладіть руку дитини собі на зап’ясток чи груди, щоб вона відчувала ваш пульс, ваше спокійне дихання.
– Дихайте глибоко та рівно, щоб дитина почала дихати з вами в одному ритмі.
– Зробіть легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла дитини.
– Якщо дитина починає говорити – слухайте, покажіть заінтересованість в її словах та емоціях.
– Якщо дитина плаче – не зупиняйте.
– Дайте відчути, що ви поруч – покладіть свою руку на плече чи спину дитини. Погладьте по голові.
– При руховому збудженні – обніміть дитину зі спини, притуліть спиною до себе. Дихайте спокійно.
– Промасуйте «позитивні» точки – мочки вух, потріть від переносиці вверх лоба, внутрішні сторони долонь.
1. Дидактична гра "Що зникло"?
2. Міні заняття "Вчимо кольори українською мовою"
3. Відео коментар "Виховання дітей в умовах війни"
1. СХД Малювання на манці
2. Поради батькам "Як уберегтися від коронавірусу"
💡 Тримайте дітей вдома, якщо вони захворіли (це стосується лише легких форм захворювання, при погіршенні стану обов’язково зверніться до свого сімейного лікаря).
Чому це важливо?
Дітям потрібен відпочинок, щоб одужати. Без достатнього відпочинку вашій дитині може знадобитися більше часу, щоб відчути себе краще. Людям з ослабленою імунною системою часто потрібно ще більше часу, щоб відновитися.
💡 Тримайте хворих і здорових дітей окремо.
• Уникати контакту із особами з проявами респіраторного захворювання, тримайтеся на відстані не менше 1-2 м від хворих людей.
• Шукати альтернативні способи участі дітей в зборах, наприклад дивитися їх по телевізору або в Інтернеті, щоб вони могли уникнути особистого контакту. Це особливо важливо для дітей з високим ризиком ускладнень грипу.
Чому це важливо?
Краплі, що містять віруси, можуть переміщатися не менше, ніж на 1-2 м, тому залишаючись на такій відстані від хворих людей, можна знизити ймовірність того, що ваша дитина захворіє.
💡 Навчіть своїх дітей завжди прикривати рот під час кашлю і чхання.
• Переконайтеся, що ваші діти прикривають ніс і рот серветкою, коли вони кашляють або чхають. Попросіть їх викинути використану серветку і негайно вимити руки.
Чому це важливо?
Прикривання носа і рота під час кашлю і чхання серветкою допомагає запобігти поширенню вірусу грипу через повітря і на ваших руках.
💡 Навчіть дітей правильно мити руки.
• Переконайтеся, що ваші діти ретельно і часто миють руки з милом і водою.
• Якщо мило і вода недоступні, дайте їм дезінфікуючий засіб для рук з вмістом спирту не менше 60% для очищення рук.
• Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися їх очей, носа або рота.
Чому це важливо?
Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь і предметів, таких як столи і дверні ручки.
💡 Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаєтеся.
Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаються, такі як іграшки, столи, дверні ручки, поручні, клавіатури комп’ютера, телефони і іграшки.
💡 Чи видаляє мило і вода при очищенні респіраторні віруси, включаючи SARS-CoV-2?
• Так, застосування мила і води дозволяє ефективно очистити поверхні.
• Ви також можете використовувати спиртовмісні та хлорвмісні дезинфікуючі засоби. Завжди дотримуйтесь інструкцій з використання дезинфікуючих засобів, на етикетці продукту.
Чому це важливо?
Точний термін виживання вірусу SARS-CoV-2 на сьогодні не відомий, проте очищення поверхонь і об’єктів, до яких часто торкаються, знижує кількість вірусів, які можуть поширюватися під час дотику до зараженої поверхні, а потім до ваших очей, носа або рота.
1. Міні заняття. Перегляд казки " Колобок"
2. Співпраця з родинами вихованців.
Консультація "Як привчити дитину до горщика"
3. Поради батькам.
Не треба лякати дітей чудовиськами, вовками, поліцією. Це не зробить їх ні розумнішими, ні добрішими.
Виховуйте дітей, подаючи їм бездоганний приклад. Діти не люблять повчань та нотацій, вони хочуть бачити ваші вчинки, а не слухати ваші слова.
За будь-яких обставин намагайтеся бути на висоті в очах своїх дітей. Не варто виставляти на показ свої слабкості і недоліки. Коли батьки дозволяють дітям бачити їх слабкості, діти хвилюються, втрачають орієнтацію, оскільки їм, як правило, нема більше на кого надіятись.
Знаходьте можливість підтримати свою дитину, а не «опустити». Дитина відчуває себе маленькою і слабкою, а тому хоче мати над собою непорушний авторитет, що захищає її. Дитина завжди шукає у батьків фізичної та психологічної підтримки.
Краще ніколи не бити дитину. Хоча, якщо вона дійсно цього заслуговує, покарання їй нe зашкодить, але будьте обережні! Ніколи не карайте дитину, якщо ви злі. Тому що ви залишите в її пам’яті враження ненависті, злоби, а не справедливості. А для справжнього виховання дитина повинна відчувати, що ви справедливі і тому маєте рацію, караючи її.
Якщо вам і доводиться покарати дитину не виражайте ні злоби, ні ворожості. Дитина швидко забуде ляпаса, але ніколи не забуде ваш погляд, повний ненависті і злоби. Ваші покарання повинні бути продиктовані не тим, що у вас «увірвався терпець», а бажанням дати зрозуміти дитині, що для її ж блага існують правила, яких потрібно дотримуватись.
Робіть все для того, щоб діти не втратили довіри до Вас. Діти повинні безмежно довіряти своїм батькам і підкорятися їм. Це одне з основних правил виховання дітей в дружній і люблячій сім’ї.
1. Казка "Допитлива гусінь" (з використанням цеглинок лего).
2. СХД Запропонувати батькам, разом з дітками, викласти казочку,
використовуючи цеглинки лего.
3. БЖД
Рекомендації батькам "Правила поведінки цивільного населення під час війни"
1. Пальчикова гра "Добрий день"
2. Трудове доручення (самообслуговування)
Запропонувати батькам
Продовжувати вчити дітей самостійно одягатися і роздягатися у певній послідовності (надягати і знімати одяг, розстібати і застібати ґудзики, складати, вішати одяг і т. П.).
3. Поради батькам.
Діти у сприйнятті світу та життєвих обставин орієнтуються на поведінку батьків.
У Національній службі здоров'я нагадали, як поводитися з дітьми, аби вберегти їхню психіку в умовах війни.
Будь-який прояв негативних емоцій – нормальна реакція в українських реаліях сьогодення, але в НСЗУ наголошують:
"Паніка, крики, сльози батьків викликають у дитини відчуття, що відбувається катастрофа".
Serg0403/Depositphotos |
Навіть коли довкола відбуваються страшні події, які важко сприймати з "холодною" головою, все одно пам’ятайте:
Спокійні ви – спокійна дитина
Намагайтеся поводитися спокійно принаймні при дитині. Це допоможе їй легше адаптуватися до складних життєвих обставин.
Також важливо дотримуватися звичної для дитини рутини.
Не забувайте про обійми
Намагайтеся якомога частіше обіймати дитину. Вона має відчувати, що ви поруч.
Грайте з дитиною
Живий контакт з батьками допоможе дитині відволіктися. Не залишайте її наодинці з гаджетами.
Раніше Центр громадського здоров'я опублікував перелік простих ігор, за допомогою яких батьки зможуть допомогти своїм дітям зняти напругу.
Транслюйте дитині відчуття безпеки
Проговорюйте дитині, що у будь-якому випадку захистите її від небезпеки.
Пояснюйте, що саме ви робите для її та вашої безпеки: для чого залишаєте квартиру та спускаєтесь в укриття. Якщо доводиться евакуюватися, слід пояснити, чому це життєво необхідно.
Психологиня Світлана Ройз разом з Міністерством освіти і науки також розповідали, як правильно говорити з дитиною, якщо хтось із батьків йде на війну
Варто пояснити дитині, що дорослі її захищають, долаючи ворога. Вона має знати, що життя змінилось не назавжди. Частіше кажіть їй, що колись війна обов'язково скінчиться, але не називайте жодних часових термінів.
Кажіть дитині правду
Важливо бути відвертими з дітьми навіть тоді, коли стається найгірше. Не обов'язково вдаватися до жахливих подробиць, але вона має знати правду.
Також в НСЗУ наполегливо радять не дивитися при дитині відео з вибухами та ненормативною лексикою.
Раніше у Центрі протидії дезінформації при РНБО роз'яснили, як допомогти дитині пережити вимушений переїзд під час війни.
Вас також може зацікавити:
Як заспокоїтись і контролювати стрес? 6 методик
Дитина не сама: в Україні запустили Telegram-бот допомоги дітям
Безкоштовні мультики, книги, аудіоказки: чим зайняти дітей в укритті?
1. Забавлянка для дітей "Сорока-ворона.
2. Консультація для батьків.
Як допомогти дитині, коли їй страшно.
Як допомогти дитині, коли їй страшно.
Тема страхів у дітей різного віку зараз загострена. Стрес спровокував те, що дитина могла вже давно пройти у своїй «віковій нормі». Нижче — прості дії, які можуть використовувати дорослі.
Запропонуйте дитині уявити, що навколо неї сфера, що світиться. Долонями (пантомімою) навколо себе вибудовуйте кордони. Все, що лякає – залишається за цією кулею. Вона складається і з власної сили та любові.
Скажіть, аби дитина міцно стиснула вашу руку. А тоді проговоріть їй вголос: «У тобі стільки сили, яка допоможе впоратися із будь-яким страхом».
Поверніть дитину у відчуття «теперішнього» — попросіть торкнутись кількох різних по фактурі та температурі об’єктів, знайдіть 2-3 об’єкти зеленого кольору (зелений сприймається як спокійний, безпечний), випийте води, вимовляйте «брррррррр», зробіть якусь смішну пику.
Спробуйте відштовхнути страшний образ руками – відкиньте його від себе зі звуком.
Розітріть долоні, покладіть на нирки, розітріть долоні, покладіть на ребра, потім розтертими долонями простукайте своє тіло, ніби вибиваєте килимок.
Навчіть дитину, що у неї є «чарівна кнопка», що допомагає впоратись зі страхом — знаходиться між мізинцем та безіменним пальцем.
Запропонуйте уявити, що те, що лякає, ми зменшуємо до такого розміру, що можна стиснути в кулак, сховати в сірниковій коробці.
Крикніть голосно: «Страх — йди. Я тебе не боюсь!»
Додайте до образу, що лякає, якусь смішну деталь (наприклад, до образу злої людини – бантик чи величезні вуха слона, чи курячі лапки)
Якщо дитину злякав образ, який він бачив у мультфільмі чи кіно, то цю картинку страшної події слід відправити назад у мультфільм. Плескайте в долоні, ніби «запечатуючи» цей образ знову у мультфільмі. Можна запропонувати – в уяві стерти цей образ гумкою.
Якщо дитину налякав страшний сон – після пробудження, як режисери змінюйте сюжет.
Якщо дитину злякав звук, помасажуйте вуха, обов’язково скажіть – це був звук (такий)…. Все вже минулося. ми в безпеці.
Уявіть, що страх можна зменшити та покласти у сейф. Закрийте сейф на замок, перев’яжіть ланцюгом, мотузкою і відправте кудись на далеку планету або під землю, або океан.
Важливо пам’ятати:
Коли дитина каже, що їй страшно – найбільший її страх, що її не приймуть, висміють. Найдивніший страх ми сприймаємо як реальний, він є у реальності дитини. Тому ми допомагаємо дитині, не знецінюючи її почуття. Якщо ми їй скажемо — нічого страшного немає — вона не перестане боятися. Вона залишиться зі страхом наодинці.
Будь-яка складна ситуація може стати містком для близькості.
Алгоритм:
Підтримка. Замість слів: Ти ж великий, тут нічого боятися (ці слова раціональні, звучать, як знецінювання), – Ти виглядаєш наляканим. Бачу, що тобі страшно.
Близькість: Я з тобою (можна сказати словами, можна обійняти, взяти на руки, взяти за руку), — Чого ти боїшся? — Адже важливо, щоб дитина від загального «я боюся» перейшла до конкретного Я боюся темряви, Я боюсь, що на мене нападуть монстри, Я боюсь, що загублюсь.
Коли ми знаємо, що конкретно лякає дитину, ми можемо вибрати спосіб трансформації.
Нормалізація: Знаєш, я боялася у твоєму віці та навіть зараз іноді боюсь. Зараз те, що відбувається, дійсно страшно. Я точно знаю, що ми впораємося. Ми можемо з тобою зробити.
Трансформація: (конкретні дії та практики вище).
Ви могли побачити, що у всіх ідеях — дитина і дорослий — суб’єкт, відчуває свою силу і сам робить дію.
Це — так звані «швидкі практики». Те, що можуть робити батьки, щоб зняти гострий стан. Трансформацією, глибокою роботою, мають займатися спеціалісти.