10.01.2023

 1.Відео-розповідь "Січень перший місяць року"

https://youtu.be/03M1yClbFrM

 2. СХД Малювання на снігу.

https://youtu.be/zYQ4Ux8sMgA

3. Для батьків про обряд "засівання" 

Вранці 14 січня 2023 року, коли в Україні відзначають Старий Новий рік і свято Василя Великого, настає час для веселого обряду, який сягає корінням у глибоку давнину – посівання (засівання).

Посівалки або засівалки – це обрядові пісні та вітальні віршики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖСтарий Новий Рік - 2023: основні прикмети та традиції

За традицією, посівати повинні чоловіки – як діти, так і дорослі. Першим посіяти зерно і благополуччя в домі повинен чоловік або маленький хлопчик. Вважалося: якщо 14 січня першою поріг дому переступить дівчина – це недобрий знак. Нині ж уже засівають і хлопчики, і дівчатка.

Вони, зокрема, обходять будинки родичів, хресних батьків, знайомих та сусідів, де розсипають по кімнаті зерно й бажають господарям щастя, здоров’я, достатку та хорошого врожаю у новому році. У відповідь на це господарі обдаровують засівальників частуваннями, гостинцями і грішми.

Цікаві дитячі посівалки українською мовою

***

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком Вас вітаю

На щастя, на здоров'я, на Новий рік!

Щоб краще родило, як уторік.

Жито, пшениця, горох, сочевиця

Коноплі до стелі, а льон по коліна

Щоб вас, хрещених, голова не боліла!

***

Сію, сію посіваю

З Новим Роком вас вітаю!

Я маленький сівачок

Дайте грошей в кулачок

Не давайте копійки,

Бо подерті кишеньки

А давайте паперові

Будьте люди гонорові!

***

Житом, житом із долоні,

По долівці, по ослоні,

Засіваю в вашій хаті –

Будьте дужі та багаті!

Щоб збулося все нівроку –

З новим щастям, з Новим роком!

***

Сію, сію, засіваю,

Що дасте, заховаю.

А що не дасте,

То самі з'їсте!

***

Сієм, вієм, засіваєм,

Зло добром ми задуваєм,

Щоб вам легко все вдавалось,

Ясне сонечко всміхалось,

Щоб завжди у вас на полі

Врожаю було доволі.

***

Сійся, родися, жито, пшениця,

Горох, чечевиця, і всяка пашниця,

Внизу корениста, зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік, було більше, ніж торік.

Щоб всього було доволі і в коморі, і на полі.

***

09.01.2023

 1. Дидактична гра "Хто сховався за сніжинкою"

 https://youtube.com/watch?v=4BMTwhK8p9k&feature=shares 

2. СХД "Сніжок" (Малювання пальчиком)

https://youtube.com/watch?v=y0vnhhXjJjA&feature=shares

3.  Поради батькам "Зимові травми у дітей, як діяти?"

https://youtube.com/watch?v=XnJlaaPvXgQ&feature=shares

06.01.2023

Щиро вітаю всіх з прийдешнім Різдвом Христовим!

Бажаю любові й добра, радості та щастя, успіхів та удачі, здоров'я усім вам та вашим рідним.

Супер-квест "Пошуки різдвяної зірки"

https://youtube.com/watch?v=RRlu63HXRVo&feature=shares

Історія та традиції Різдва

https://youtube.com/watch?v=NuWqZyH_ZVY&feature=shares

1. Коротенька розповідь для дітей-Різдво Христове

 https://youtube.com/watch?v=UUiu1FdEmuo&feature=shares

 2. Колядки для найменших.

https://youtube.com/watch?v=ognVzXwqHtM&feature=shares

05.01.2023

Різдвяна казка

https://youtube.com/watch?v=P7Patfl1uHI&feature=shares

 1. Відео-перегляд  "Різдво,Святвечір"

https://youtube.com/watch?v=VtgD18NHVSc&feature=shares

2. Різдвяна радість.Колядки для дітей на Різдво.

https://youtube.com/watch?v=rAcU1rvX2ZI&feature=shares

3.  Для батьків "Цікаві факти про Різдво Христове"

Різдво Христове – чудове свято любові та надії, яке шанобливо відзначають у колі родин і дотримуються усіх традицій цього дня. Для усіх православних Різдво – це найбільше свято в історії людства, свято на честь того, що сам Бог, Творець неба і землі, Всемогутній, втілився, став людиною, щоб спасти людей усього світу.

У цей день прийнято вибачати образи минулого та дякувати тим, хто підтримував людину увесь рік.

Проте Різдво ще й овіяне загадками та цікавими традиціями, які відрізняються залежно від регіону країни.

Ми зібрали найцікавіші факти про Різдво Христове.

1. Історичний факт: християнське Різдво запозичене з давніх язичницьких культів. У дохристиянських релігіях так само святкувались народження богів – у давніх єгиптян святкували народження Осіріса, у давніх греків – бога вина Діоніса тощо. І дати цих днів народжень припадали традиційно на закінчення грудня – початок січня.

2. Один із найдавніших українських звичаїв – Вертеп. Історія вертепу в Україні бере свій початок, як мінімум, з XVII століття.

3. Перед Різдвом – 6 січня – традиційно святкують Святий вечір, обов’язковим атрибутом якого є 12 пісних страв на столі. Існують дві версії трактування цього числа: за однією – це кількість апостолів, а за іншою – кількість місяців у одному році.

4. Святкова ялинка насправді є атрибутом саме Різдва, а не Нового Року. Плутанина, яка є сьогодні, відбулася у далеких 30-х роках ХХ століття, коли радянська влада вела антирелігійну пропаганду та забороняла святкувати Різдво. У ті часи ставили ялинку на Новий Рік і забули, що зірка на верху дерева – це не просто прикраса і вже точно не символ тоталітарного режиму – а Віфлеємівська зоря.

5. На території Київської Русі Різдво почали святкувати у Х столітті, незадовго після хрещення. Проте всі свята у той час цілеспрямовано змішували із звичними народу – язичницькими святами. Так сталось із Різдвом – яке припадало на давнє свято Коляда.

6. У ніч перед Різдвом і добрі і злі духи блукають по світу, а кожен може обрати свій шлях: святкувати народження Христа за столом чи відправитись на шабаш до відьом. У цю ніч, сповнену потойбічних духів, найкращий час для гадань, які виявлялись, за віруваннями, найбільш правдивими. Традиція ворожити у цю ніч, давніша, ніж саме Різдво в Україні. Дівчата в нашій країні і сьогодні ворожать на свою долю.

7. Західна традиція класти подарунки дітям на Різдво у панчохи перед комином – теж мала б бути близькою по духу українцям. Адже вона бере свою історію не від Санти, а від святого Миколая – який є дуже шанованим у нашій країні. За легендою, він допоміг родині, у якій батько хотів видати заміж своїх доньок за чужих людей, аби врятувати їх від бідності. Святий Миколай підкинув їм через комин три мішечки з монетами, які впали прямісінько у панчохи, що сушилися причепленими під комином.

8. Одна із найдавніших сімейних традицій у переддень Різдва – після застілля з родиною нести вечерю хрещеним батькам. Брали кутю та інші страви і йшли в гості на декілька годин, але потім обов’язково вертались додому аби зустріти ранок Різдва з сім’єю. Після обіду вже могли навідати бабусь та дідусів, що живуть окремо або інших родичів.

9. Здавна повелося, що зустрічати Різдво годиться в святковому одязі, виставляти на стіл найгарніший посуд та стелити найновішу скатертину. А спізнитися до святкового столу було дуже поганою прикметою: будеш блукати десь на чужині весь наступний рік.

10. І найпрекрасніша традиція – колядки. У різних регіонах України вони відмінні, як і час для колядування – десь прийнято колядувати уже на Святвечір, а десь уже на Різдво та навіть наступний день. Адже це триденне свято. 

04.01.2023

 1. Мультфільм про казкове Різдво

https://youtube.com/watch?v=ozs8MJ63xnA&feature=shares

2. Ольга Бєляева  віршик "Ялинка"

https://youtube.com/watch?v=HcQhtBrTj0o&feature=shares

3.  Колядки для найменших

Коляду для вас співаю,   

  Дай вам боже урожаю, 

    Щедрих нив, садів квітучих,    

 Зірку в небі на Святвечір  

 Для дорослих и малечі.  

   Коляда моя лунає,  

   Увесь світ з Різдвом вітає.

Джерело: https://znai.com.ua/kolyadki-dlya-dtey/

Віє вітер з гір    

 Та до вас у двір,  

   Проситься до хати  

   Заколядувати.   

  Ви його почуйте,  

   Смакоту готуйте!   

  Бога прославляйте,

     Нас не забувайте!

Джерело: https://znai.com.ua/kolyadki-dlya-dtey/

03.01.2023

1. Дидактична гра  "Зимові свята"

https://youtube.com/watch?v=9qI9-fESopI&feature=shares

2. Казка "Сніговик і сніжинки"

https://youtube.com/watch?v=r38jaJ1ZmKQ&feature=shares

3. СХД  Ліплення "Сніговик"

https://youtube.com/watch?v=CuOvTqvTRKg&feature=shares

4. Інформація для батьків

Про традиції Різдва

До наших часів дійшла та частина традицій, які закріпилися у церковному вжитку. Початковим сенсом колядок і щедрівок був колективний обхід дворів, щоби примножити добро в кожній оселі. Люди вірили, що так програмувався щедрий урожай. Це були величальні поезії, в яких прославляли людину праці, а її просте житло, одяг і трапеза прирівнювалися до царських палат. Людина в цей час могла перебувати у дещо зміненій реальності. Усі святкові традиції в народі були спрямовані на творення якісно нового кращого часу. 

Цьому були покликані служити обряди, пов’язані зі стихіями, – водою, вогнем і землею. В багатьох регіонах України існували так звані очисні обряди, пов’язані з запалюванням живого вогню. Тому й зараз у оселях напередодні Різдва все прибирають, чистять. Також люди ходили до джерела, бо вважалося, що вода в колодязі змінюється: люди вірили, що вона може перетворитися навіть на вино.

Про святкування Різдва

Різдво – це час, коли звичні для нас речі набувають нових чудодійних властивостей. Ніч перед Різдвом, зокрема, була таємничим, містичним часом. У зв’язку з антирелігійною пропагандою і календарними реформами за останні сто років із різдвяними святами відбулися певні метаморфози. Після Різдва в питомо українській картині світу починалося творення нового простору з Новим Сонцем, народженим Спасителем. 

Вважалося, що зустрічати Різдво найкраще вдома. Спочатку кожна родина надсилала гостинці хрещеним батькам, дідусям, бабусям та родичам, які потребували допомоги. Перед вечерею господар обходив подвір’я та заходив до худоби. Люди вірили, що тварини в цей час наділені здатністю розмовляти. Відтак дійство продовжувалося всередині оселі – за столом. 

Різдво на теренах Гетьманщини святкували дуже пишно, урочисто, причому як у місті, так і в селі. Козаки на феєрверки під час різдвяних свят витрачали майже половину річного запасу пороху.

Про ялинку

Спочатку ялинка була різдвяним символом, що означає райське Дерево життя. Відповідно до вчення авраамічних релігій, після гріхопадіння та вигнання людини з раю Дерево життя став охороняти ангел із вогняним мечем та не пускав до нього нікого. Коли ж народився Христос, то відкрив двері раю знову. Тому ялинку прикрашають вогниками. 

Ялинка як вічнозелене дерево ще в давньогерманських племенах вважалася місцем проживання лісових духів. У ірландських племен було вірування, що духам треба принести жертву у вигляді серця і кишок ворога. Європа була християнізована у III столітті, і християнство весь час боролося з кривавою традицією. Саме тому зараз ми прикрашаємо наші ялинки стрічками й гірляндами. 

Перші ялинки, які з’явилися в українських оселях, це «християнські» дерева, увінчані Вифлеємською зіркою. Ялинки прикрашали, зокрема, й яблуками (нагадування про райські яблука та гріхопадіння). Тому це християнське свято має свою історію. 

Потім Різдво заборонили, започаткувавши святкування Нового року для дітей пролетаріату і «трудящіхся», витіснивши початковий символізм різдвяного деревця. Ялинка прийшла в оселі, де раніше ставили дідух.

Про святковий стіл

Під впливом сучасної культури традиції святкування Різдва дещо розширилися. Це стосується передусім частування. Ще в часи козацтва застілля були такими довготривалими й виснажливими, що після них інколи доводилося оговтуватися ледь не два тижні. 

12 страв, які й зараз готують на Святвечір, завжди були на столі. Найдавнішими з них є хлібні страви, пісні пироги, риба і тушкована капуста. Головним символом була кутя. Її як ритуальну страву готували в Україні в усі часи. Була традиція підкидати ложку куті до стелі: що міцніше вона прилипне, то багатшим буде новий рік. Щоб уберегтися від злих чарів і сил, на стіл клали часник. Діти за столом і під столом відтворювали звуки худоби і домашньої птиці, аби все це множилося у господарстві. Також на Святій вечері згадували тих, що відійшли у вічність, залишаючи їм частину наїдків. Відтак віряни йшли до храму на всеношну службу. 

І зараз люди намагаються поставити у свята на стіл все найкраще. На козацькі застілля з-за Чорного моря привозили вина і тропічні фрукти. Селянська родина ставила на стіл усе те, що було вирощене власноруч. Також обов’язковими були м’ясні вироби: ковбаса, шинка, печеня, сальтисон. Від цього вгиналися столи селян. Міські різдвяні наїдки були більш розмаїтими. Замість куті подавали білі булки, тому що пшеничний хліб вважали розкішшю. 

Про колядки і щедрівки

В українській сільській традиції ходили колядувати у перший день Різдва. Люди ділилися на гурти. В містах, де переважала приватна забудова, так само зберігалася традиція ходити колядувати до сусідів. 

У історичних документах можна знайти цікавий факт: студенти Києво-Могилянської академії ділили між собою вулиці Києва і заздалегідь визначали будинки, куди хто піде колядувати. Для них це була добра нагода заробити гроші та забезпечити себе провізією. 

Окрім народних, на Різдво виконували церковні пісні. В Україні багатоголосий піснеспів був дуже популярний. Ба більше, він зберігся навіть у радянські часи, коли багато церков були зачинені, але традицію цю плекали і далі. Також неодмінним атрибутом Різдва були вертепи. Вони прийшли до нас із Заходу. До їхньої релігійної тематики додавали сценки з життя українського селянства. Традиція вертепних дійств також збереглася, мали місце навіть атеїстичні дійства. Після проголошення незалежності у вертепі почали брати участь відомі політичні діячі, тож він набув політичного забарвлення. Різдво об’єднує Україну. Для прикладу, в Харкові з’явилося таке дійство, як парад вертепів.

02.01.2023

 

Новий рік уже іде,
Нехай вам щастя принесе,
Міцне здоров`я подарує,
Хай радість в домі запанує.

Батьки, я щиро вас вітаю,
Всього найкращого бажаю.
Живіть в гармонії й надії,
Нехай здійсняться ваші мрії.
© https://pozdravok.com/pozdravleniya/prazdniki/noviy-god/na-ukrainskom/batkam/

1. Розповідь  "Зимові свята"

https://youtube.com/watch?v=j6OffVrq3d0&feature=shares

2. Обігрування потішки "Великі та  маленькі ноги"

 https://youtube.com/watch?v=C-uASe5ydOs&feature=shares

3. Інформація для батьків "Традиції Різдва в Україні"

Перебіг святкування[ред. | ред. код]

Підготовка[ред. | ред. код]

Традиційно Різдву в Україні передує 40-аденний піст: від 28 листопада по 7 січня (за юліанським календарем). Оскільки останній день перед постом припадає на день пам'яті святого апостола Пилипа, то піст називається Пилипівкою. Мета посту — фізично й духовно очистилися шляхом покаяння, молитви, і утримання від гріховних надмірностей^[11].

За народними українськими традиціями до переддня Різдва належало прибрати в хаті, оновити господарські знаряддя, запастися всім, необхідним для того, щоб пережити зиму: дровами, полотном, борошном, медом тощо. Християнство наклало традицію прикрашання до Різдва ікон новими чи чистими рушниками, зіллям.^[12]

Святий вечір і Коляда[ред. | ред. код]

Докладніше: Святий Вечір та Коляда

Кутя

Вечір 6 січня (за юліанським календарем) називається Святим Вечором або Святвечором. Ніч з 6 на 7 січня — Колядою.

Свята вечеря — центральна традиція Святого вечора. На вечерю готується 12 пісних страв (у деяких місцевостях України 17) за кількістю місяців. Головна з-поміж них — це «багата кутя» — відварена пшениця чи ячмінь із медом та іншими рослинними складниками. «Багата кутя» первісно мала магічне значення — засвідчити багатство господарства та слугувати символічною жертвою богові Велесу, щоб той дав наступного року щедрий врожай. Порядок подачі 12-и страв різниться в різних регіонах України^[12], але кутя завжди перша в переліку.^[13] Традиційно вечеря відбувалася зі спільних мисок. Дві миски лишалися порожніми: для померлих і відсутніх членів родини.^[12] Свята вечеря розпочинається молитвою. На столі запалюють різдвяну свічку — пам'ять про душі предків. За святковий стіл засідає вся сім'я, у тому числі немовлята.^[13]

Святкування традиційно могли супроводжувати магічні дії язичницького походження, призначенням яких було залучити добробут у хату, завадити негараздам у наступному році та передбачити якою буде в ньому доля різних членів родини. Відомий звичай у переддень Різдва запрошувати на вечерю самотніх, бездомних людей.^[12] По вечері розпочинається колядування — величально-поздоровчі пісні з побажанням добробуту господарям і повідомленням про народження Христа.^[13]

Коляда первісно було язичницьким слов'янським святом на честь початку нового року. Вважалося, що цієї ночі духи предків роду, «діди», відвідують своїх живих родичів.^[14] З образом «дідів» пов'язаний такий різдвяний атрибут, як дідух — обжинковий сніп, який урочисто вносився до хати перед вечерею.^[12] Колядування зазвичай виконувалося хлопчиками та чоловіками, оскільки вони символізували «дідів», образ яких — це старі сиві чоловіки. В новіших традиціях дівчата й жінки також допускаються до колядування.^[14]

Дідух у Львові

Різдво Христове[ред. | ред. код]

«Поклоніння пастухів» (зі святкового ряду іконостасу). Друга половина XVII століття, Львівська область.

Члени родини, що йшли на нічну церковну службу, зранку на Різдво вітали тих, які лишилися вдома, за чим слідувала спільна молитва та сніданок.^[12]

Вранці 7 січня діє особливе вітання «Христос народився!», на яке відповідають «Славімо його!». У цей день заведено ходити до церкви на святкову молитву, а також ходити в гості до родичів. Оскільки піст закінчується, з 7 січня дозволяється їсти м'ясні та інші ситні страви.^[11]

Колядники на Різдво носять з собою велику зірку, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером. Вона символізує Вифлеємську зірку, що вказала на народження Ісуса Христа. Відвідуючи оселі, колядники просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, співають колядки та розігрують жартівливі сценки, за які господарі дарують колядникам солодощі або гроші.^[11]

Народні традиції[ред. | ред. код]

Колядування[ред. | ред. код]

Колядники із «зіркою»

Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно хлопці. Вони заздалегідь вибирали ватага, себто керівника, «міхоношу», «козу», «пастуха з пугою» тощо. «Козу» зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом'яні роги, хвіст і дзвіночок на шию; в інших регіонах були свої відмінності, зокрема ватагу супроводжували «циган», «лікар», «жид», «смерть з косою» тощо. Проте обов'язковим атрибутом мала бути рухома зірка, яку постійно носив ватаг («Береза»).^[14] Для дітей і дорослих відомі окремі різновиди колядок. Окремо виділяються дівочі колядки.^[12] На Поліссі відомі колядування для худоби (волам)^[15].

Заходячи на подвір'я, колядники просять дозволу заколядувати і, коли господарі погоджуються, колядники починають виставу з віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівуються господар, господиня та їхні діти, зичиться їм щастя і здоров'я, а в господарстві, щоб були статки і щедрий приплід.^[11]

На більшості території України сучасне колядування триває до Водохреща 19 січня. Проте на Київщині до середини минулого століття колядники ходили від хати до хати аж до свята Стрітення Господнього 15 лютого^[15].